- викрутити
- —————————————————————————————ви́крутитидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
викрутити — див. викручувати … Український тлумачний словник
викрутити — див. викручувати … Словник синонімів української мови
викручувати — викрутити (повертаючи по ґвинтовій різі, знімати, виймати що н. увірчене, заґвинчене), відкручувати, відкрутити, виґвинчувати, виґвинтити, відґвинчувати, відґвинтити, розкручувати, розкрутити, вивірчувати, вивертіти, відшрубовувати, відшрубувати … Словник синонімів української мови
викручений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викрутити 1 3) … Український тлумачний словник
повикручувати — ую, уєш, док., перех. 1) Викрутити звідкись усе чи багато чого небудь. Повикручувати електричні лампочки. || розм. Вирвати з корінням усе чи багато чого небудь. 2) Віджати все чи багато чого небудь (білизну, одяг і т. ін.). Повикручувати мокрі… … Український тлумачний словник
розболтувати — дієслово доконаного виду викрутити болти з чого небудь … Орфографічний словник української мови
выкрутити — кручу, крутиш, Рс. [1.] Викрутити, видобути з середини. [2.] Підступно одержати, похитрувати … Словник лемківскої говірки